ПУТИЛА – селище міського типу у Чернівецькій області. Якщо Вас манить спрага незвіданого, і Ви вважаєте гори своїм другим будинком, наша Вам порада – відвідайте Путильщину – один із наймальовничіших куточків Буковини. Цей район розташований на південному заході Чернівецької області, у найвищій частині Карпат, і межує він із Румунією. Серед гір у долині лежить селище міського типу Путила, де протікає річка Путилка – найбільша притока Черемоша. Дорога вздовж Путилки дуже давня. Свідченням цього є скарб срібних римських монет ІІ ст. е., знайдених у селі Плоска. Якщо Ви мрієте відчути себе першопрохідником, не мислите своє життя без подорожей живими куточками природи, то Путильщина ідеально підійде Вам, виправдавши Ваші очікування.

Колись, ще в XV столітті, коли поселенці - втікачі, ховаючись від жорстоких магнатів і землевласників, тікаючи від неволі, знайшли місце для нового життя саме тут, у горах. Протягом багатьох століть, освоюючи нові землі, населення набуло безліч навичок, необхідних для життя в горах, а також пронесло через століття історичну спадщину, якою в наш час може пишатися теперішнє покоління.

За характером рельєфу більшість територій Путльщини складає гірська місцевість. Тут знаходяться найвищі точки Буковинських Карпат: гори Яровиця (1574 м), Жупани (1488 м), Чорний Діл (1452), а найвищою точкою цього краю є гора Піп Іван, висота якої складає 1582 м. Це край столітніх лісів, мешканцями яких є карпатський олень, козуля, дикий кабан, лисиця, борсук та ін. Неможливо двома словами описати багатство, красу та різноманітність флори та фауни, якими володіє Путильщина, це потрібно просто побачити!

Особливістю Путильщини є те, що деякі пам'ятки історії цього краю водночас є пам'ятками природи. На стику Путильського та Вижницького районів Чернівецької області та Косівського району Івано-Франківської області розташований перевал Немчич. З цього перевалу дивовижна панорама полонини. Якщо ж йти вздовж цього перевалу, то можна зустріти по дорозі печери Олекси Довбуша – історичного свідка подій 30-40 років XVIII ст. Тут же, на перевалі, можна побачити ще кілька див - урочище Протяте каміння та "Соколиний камінь", а в селі Мариничі природа створила інше диво - "Камінь Жаба".

За 52 кілометри від райцентру біля підніжжя гори Творилець на висоті 1028 м розташувалося озеро "Гірське око". Форма його нагадує бусинку, оточену вічнозеленими ялинками. Таємниця його походження не розкрита досі. Серед пам'яток архітектури Путильщини – церква Святого Василя у селі Конятин (1790), церква Різдва Богородиці та дзвіниця у с. Селятин (1630), церква Святої Параск'єві та дзвіниця у селі Усть-Путила (1881), церква Святого Миколая у селищі міського типу Путила (1886), Дмитрівська церква у с. Діхтинець (1871) та ін.

У с. Селятин, що розташований на самому кордоні з Румунією, є однією з найдавніших дерев'яних споруд - церква XVII ст., зроблена без жодного цвяха. Жителі Путильщини пам'ятають та вшановують пам'ять видатних людей свого краю, свідченням цього є пам'ятники та музеї, споруджені на їхню честь (пам'ятник Лук'яну Кобилиці, музей – садиба Юрія Федьковича та ін.). Також у селі Підзахаричі працює музей народної майстрині – вишивальниці Ксенії Колотило. У її роботах показано високий художній рівень орнаментального мистецтва гуцульської вишивки.

Окрім усього перерахованого вище Путильщина славиться своїми традиціями. За багатьох шкіл працюють етнографічні музеї та музеї народного побуту.

Щоб відчути, чим справді живе цей край, треба приїхати відпочити сюди після Великодня та на власні очі побачити, як місцеві жителі урочисто, яскраво та своєрідно відзначають це свято. З їхнього боку цій урочистості віддається стільки тепла, старань. Все це створює відчуття свята і надає йому казкового образу, тим самим роблячи його незвичайною та цікавою театральною дією, а його декораціями є ні що інше, як незвичайної краси природа…

До Чернівців – 116 км
Аеропорт – ні
Залізнична станція - ні
Автостанція – є
Радіо-таксі - ні
До гірськолижного витягу - 20 км.
Пам'ятки архітектури – є
Місця купання, пляжі: - невідомо
Кафе, бари, ресторани - є
Мінеральні води – ні
Походи в гори – є