БОТАНІЧНИЙ ЗАКАЗНИК "ЧОРНА ГОРА"
Розташований на одній з найцікавіших вершин Гутинського хребта – Чорній горі (508 м н.р.м.). Замовник знаходиться у теплій кліматичній зоні. За даними метеостанції в Берегові (113 м н.р.м) середньорічна температура тут дорівнює 9,9 градусів, середня температура січня – мінус 3 градуси, липня – 21,1 градуса. Річна кількість опадів 780 мм.
Найкраще рослинний покрив у заказнику зберігся на верхній частині гори на скелястих схилах. Панівними є формації дубових та букових лісів. Букові ліси поширені переважно на північному схилі. Дубові ліси сформовані скельним дубом, частково дубами багатоплідним і Далешампа. Поодиноко зустрічаються береза та липа срібляста. На виходах андезитових порід зберігся ясен білобарвний. З чагарників ростуть такі теплолюбні види, як бірючина, бруса європейська, глід одноматочковий, терен, виноград лісовий.
На південних схилах ростуть рідкісні для Українських Карпат трави - жостер проносний, клаптик перистий, ракитник австрійський та інші.
Для фауни "Чорної гори" характерна наявність специфічних теплолюбних видів, зокрема безхребетних.
БОТАНІЧНИЙ ЗАКАЗНИК "ЮЛЬЇВСЬКА ГОРА"
Розташований на площі 176 га на схилах однойменного масиву Вігорлат-Гутинського хребта. Юльївські гори відзначаються найтеплішим кліматом в Українських Карпатах, що суттєво вплинуло на формування рослинного покриву, для якого характерна наявність багатьох балканських та середземноморських видів. Взагалі рослинність заказника подібна до "Чорної гори". Тут поширені дубово-букові ліси та діброви зі скельного дуба, Далешампе, багатоплідного. Особливий інтерес становлять унікальні для України масиви дуба бургундського та липи сріблястої.
ЧОРНОГОРСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ
Розташований на південному схилі Чорногорського хребта на межах висот від 700 до 2061 м.н.р.м. На території масиву, площа якого становить 16 375 га, знаходиться найвища вершина Українських Карпат - гора Говерла (2061 м). Рельєф високогір'я носить сліди давнього зледеніння з характерними льодовиковими формами - наповзнями та відроговими долинами.
Клімат Чорногорського масиву рівномірно континентальний. Зі збільшенням висоти над рівнем моря температура повітря знижується, а кількість опадів зростає. За даними метеостанції Луга (613 м.н.у.м.) середня температура найхолоднішого місяця (січня) дорівнює мінус 6,8 градусів, найтеплішого (липня) – 15,7 градусів, середньорічна 5,4 градусів. Річна сума опадів 1001 мм.
Велика кількість опадів спричиняє наявність добре розвиненої гідромережі. На території масиву є основні витоки річки Біла Тиса.
Чорногорський заповідний масив характеризується великою різноманітністю рослинності. Панівним типом рослинності є ліси. У широкому висотному діапазоні зустрічаються змішані листяно-хвойні ліси, які досягають висоти 1200 м. Вище поширені лихварі, які утворюють верхню межу лісу, яка тут проходить на висоті 1500 -1600 м.
Центральним ядром фауни хребетних Чорногорського масиву є види тайгового та альпійського комплексів. У високогір'ї, на висоті близько 1800 м, зустрічається снігова полівка та альпійська полівка, занесені до Червоної книги України. Характерними жителями хвойних та змішаних лісів Чорногори є трипалий дятел, жовтоголовий король, білогрудий дрізд, глухар, рись, ведмідь тощо. Загалом у фауні Чорногорського масиву добре представлені види, характерні для всього лісового поясу Карпат.
KУЗІЙСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ
Розташований на південних відрогах Свидовецького хребта на висотах від 350 до 1409 м.н.у.м. Займає площу 4925 га, що повністю знаходиться в межах лісового поясу. Найвища вершина – м. Лисина (1409 м). Під впливом теплих повітряних мас з Марамороської долини в цьому районі створилися специфічні умови, які сприяють поширенню теплолюбних видів на значні висоти. Основну площу у масиві займають букові ліси. Подекуди поширені зональні лихварі.
Земноводні представлені саламандрою плямистою, тритоном карпатським, жабою трав'яною та кумкою гірською. Своєрідний мікроклімат південної частини масиву сприятливий для лісового полозу, що у заповіднику зустрічається локально. З хижих ссавців поширені: лисиця і куниця лісова, зрідка зустрічаються ведмідь, рись, кіт лісовий і борсук. Існуючі біля масиву тектонічні печери і покинуті штольні служать сховищами для 8 видів кажанів, у тому числі чотири рідкісні - нічниця довговуха, широкоух звичайний, і підковоніс великий і невеликий.
ЛАНДШАФТНИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ПАРК "СТУЖИЦЯ"
Розміщено на висоті 700-1269 м.н.у.м. на східному схилі Бескидського хребта вздовж словацько-польського кордону. Площа парку складає 4250 га. Клімат у цьому районі вологий, помірний, у субальпійському поясі – прохолодний. За даними метеостанції Статне (379 м.н.у.м.), середня температура за січень дорівнює мінус 5,4 градуса, за липень - 18,3 градуса, середньорічна - 6,9 градусів. Річна сума опадів – 956 мм.
Найвищі вершини на території масиву – Кременець (1214 м) та Мала Равка (1269 м).
Заповідний масив розташований у зоні букових лісів. Зрідка зустрічаються ялиново-букові ліси. Верхня межа лісу проходить тут на висоті близько 1200 м-коду.
Верхня частина вододільного хребта (понад 1200 м) зайнята субальпійськими луками. Тваринне царство масиву "Стужиця" представлене типовими для Карпат мешканцями широколистяних лісів.широколиственных лесов.
МАРМАРОСьКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ
Розташований на північному схилі Рахівських гір - в одному з відрогів Мармарошського кристалічного масиву. Заповідна територія, площею 8990 га, лежить на межах висот 750 – 1940 м н.р.м. Основним гірським вузлом є гора Піп Іван Мармароський (1940 м). Рельєфу Мармарош притаманні глибокі міжгірські долини, численні скелясті гребені та вершини. Представлені сліди кайнозойського зледеніння - льодовикові цирки. На межах масиву знаходяться басейни потоків Білий та Квасний, які є відповідно притоками Тиси та Білої Тиси.
Басейн Квасного відрізняється холодним і холодним кліматом. Басейну потоку Білого притаманний тепліший клімат. За даними метеостанції Ділове (390 м.н.у.м.), середня температура січня дорівнює мінус 4 градуси, липня – 18,5, середньорічна – 7,9 градусів. Середньорічна сума опадів – 1087 мм. У високогір'ї клімат холодний.
Мармарошський заповідний масив характеризується своєрідним рослинним покривом, який зумовлений його геологічним будовою. Широко поширені змішані листяно-хвойні та листяні ліси. Букові первісні ліси поширені на південних схилах і багатих кальцієм грунтах. У холодному кліматі на верхній межі лісу, що проходить тут на висоті 1600-1700 м, поширені лихварі. Вище за них розташовані субальпійські та альпійські луки.
Фауна масиву багато в чому схожа на "Чорну гору", але має свої особливості. Завдяки більш скелястому ландшафту високогір'я найкраще представлені жителі кам'янистих розсипів – снігова полівка та альпійська полівка. Тільки тут зустрічається сокіл-сапсан, який мешкає переважно на скелястих ділянках.
СВІДОВЕЦьКИЙ ЗАПОВІДНЫЙ МАСИВ
Займає площу 6580 га у найвищій частині Свидовецьких гір на межах висот від 600 до 1883 м.н.у.м.
Клімат Свидівця вологий, прохолодний та помірно холодний. За даними метеостанції Кобилецька Поляна (410 м.н.у.м.), середня температура січня дорівнює мінус 3,4 градуса, липня – 18,4 градуса, середньорічна – 8 градусів. Річна кількість опадів складає 930 мм. Клімат високогір'я холодний.
Ґрунтово-кліматичні умови південного схилу оптимальні для бука. Букові ліси піднімаються тут на висоту 1380 м, що є найвищим кордоном букових лісів в Українських Карпатах. Панівними асоціаціями є різні типи бука. На скельних формах рельєфу поширені також буково-яворові та буково-ясенево-яворові ліси. У трав'яному покриві зустрічаються листовик сколопендровий, лунарію оживаюча, ніжник червонуватий, асплен зелений. На північних схилах сприятливі умови на формування змішаних лісів. Завдяки холодному клімату тут росте ялина, а біля верхньої межі лісу – смерека. Вище лісового пояса поширене криволесьє з материнкою зеленою та ялівцем сибірським.
Великий інтерес представляє високогір'я Свидовця в районі вершин Малої Близниці (1778 м) та Великої Близниці (1883 м). Тут ростуть такі рідкісні аркто-альпійські види, як бартсія альпійська, восьмилепесткова дріада, дифазіаструм альпійський, ситник каштановий, лойдія пізня, астра альпійська, родіола рожева, верба стрілоподібна.
В Українських Карпатах лише тут ростуть крупка аізовидна, очанка зальцбурська, ломикамень переломниковий та ін. Дуже рідко зустрічаються білотка альпійська, орлики чорніють, сверція альпійська тощо. представленість низки видів, тісно пов'язаних із хвойними породами.
УГОЛЬСЬКО - ШИРОКОЛУЖАНСЬКИЙ ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ
Розташований на південних схилах гірської долини Червоної та її потужного відрогу гірської долини Менчіл на межах висот 400-1280 м.н.у.м. Загальна площа заповідної території складає 15 580 га. Тут розташовані печери, яких налічується понад тридцять. На території масиву є найбільша печера Українських Карпат - "Дружба", сумарна довжина ходів якої складає понад один кілометр. У печері "Молочний камінь" знайдено пізно-палеолітну стоянку первісної людини.
Найвищі вершини заповідного масиву - Угольська Плеша (1108 м), Язична Кічера (1092 м), Відножанська Кічера (1072 м), Башта (937 м).
Потужний хребет захищає масив від північних вітрів – переважають вітри західних та південно-західних напрямків. Клімат району теплий, помірний та вологий у передгір'ї, прохолодний та дуже вологий у високогір'ї. За даними метеостанції Куточка (470 м.н.у.м.), середньомісячна температура січня дорівнює мінус 4,5 градусів, липня - 17,2 градусів, середньорічна - 7,1 градусів. Середньорічна кількість опадів становить 1390 мм.
Масив знаходиться у зоні букових лісів, які утворять верхню межу лісу на висоті 1200-1300 м.
Флора масиву включає близько 550 видів.
Фауна букових первісних лісів масиву дуже своєрідна. Тут зустрічаються як суто "тайгові" види - рись, довгохвоста сова, чорний дятел, сніговик, так і характерні для широколистяних лісів. Вони представлені чорним дроздом, середнім, білоспинним і сивим дятлами, мухоловкою - білошийкою, костогризом, синцем, ліщинним дзиґом, лісовим котом, кабаном, саламандрою. На території масиву часто зустрічається олень благородний, лісова куниця, руда полівка, канюк, повзень, трав'яна жаба – види, що поширені по всьому лісовому поясу Карпат. З рідкісних, занесених до Червоної книги України тварин, відмічені кутори маленькі, горностай, видра, пугач, чорний лелека, полоз лісовий, тритон карпатський тощо. Лужанка - єдина річка заповідника, куди на нерест заходить дунайський лосось.
Дуже різноманітна фауна рукокрилих, більшість з яких мешкають у карстових печерах. Загалом їх налічується 19 видів, у тому числі 8 ставляться до рідкісним. Це підковоноси великий і маленький, широковухий звичайний, довгокрилий звичайний, нічниця триколірна, довговуха і вечірниця маленька. Взимку скупчення кажанів у підземних сховищах налічують близько півтори тисячі особин, основну частину яких становлять нічниця велика та дотепна. Лише у печері "Дружба" зимує понад 1000 тварин, які належать до 13 видів.
Серед комах зустрічаються такі рідкісні види, як жук-самітник, жук-олень, вусань альпійський, великий дубовий вусань, мнемозин та інші.
ЗАПОВІДНИЙ МАСИВ "ДОЛИНА НАРЦІСІВ"
Розміщено на висоті 180-200 м н.р.м. у західній частині Хустсько-Солотвинської долини на терасі Тиси. Заповідна територія площею 257 га займає рівнинну ділянку у заплаві річки Хустець. Поруч із природними водотоками на території масиву знаходяться й штучні – канали меліоративної системи. Клімат теплий, вологий. За даними метеостанції Солотвино (272 м.н.у.м.), середньорічна температура повітря становить 8,5 градусів, січня мінус 4, липня -19,5 градусів. Річна сума опадів близько 850 мм.
"Долина нарцисів" - унікальний ботанічний об'єкт, в якому найбільше в Середній Європі зосередження вузьколистого нарциса. Цей середньоєвропейський високогірний вид поширений в Альпах, на Балканах і в Карпатах на висотах 1100-2060 м. Населення в цьому рівнинному локалітеті збереглося з періоду льодовика і має реліктовий характер.
Тут представлені тварини заплавних лук Закарпатської рівнини. Серед птахів переважають лугові карбування, звичайні вівсянки та сірі славки. У більш вологих місцях звичайними є коростелі та очеретянки-борсучки. У чагарниках уздовж річки Хустця трапляється фазан. Дуже рідко тут може зустрітись і ремез.
Характерними земноводними "Долини нарцисів" вважаються ставкова жаба, сіра жаба, звичайний і гребінчастий тритони. З плазунів зустрічаються звичайний і спритна ящірка. Фауна ссавців представлена звичайною полівкою, польовою мишею, мишею маленькою, ондатрою, зайцем-русаком та іншими видами, які зовсім не притаманні гірським масивам заповідника. Багата іхтіофауна річки Хустця налічує близько 20 видів риб.
